| sadowod.com | vivaspb.com |

Легалізація проституції : Європа, Греція, Україна

. СУСПІЛЬСТВО

Pornia

Pornia


Питання проституції є досить суперечливим  у багатьох сучасних суспільствах. Проституцію вважають стародавнім ремеслом, а також, часто,  аморальним і, навіть, ганебним явищем. Історія проституції  сягає корінням в глибоку старовину, коли проституцією займалися не заради вигоди, а, здебільшого,  ритуально. Протягом історії людства уряди постійно експериментували з регуляцією й дерегуляцією ринку секс-послуг. Наприклад, у середньовічній Англії регулювання функціонування  будинків розпусти включало заборону на примус до проституції та надання сексуальних послуг у святкові дні.

ЄВРОПА

В сучасних західних країнах існують різні підходи до проституції, іноді діаметрально протилежні.
По один бік спектру знаходяться такі країни, як Німеччина й Нідерланди, де проституція не на вулицях (і навіть на вулицях) дозволена, але в той же час регулюється законодавчо, наприклад, щодо вікових обмежень і ліцензування борделів. По іншій бік спектру - такі країни, як Швеція, де платний секс є протизаконним та передбачає кримінальне покарання, штрафи для клієнтів.

Незважаючи на велику різноманітність різних підходів, загальний принцип, який поділяє більшість західних країн це те, що політика уряду повинна бути насамперед спрямована на зниження ризиків насильства, злочинів і поширення захворювань, що передаються статевим шляхом, пов'язаних з індустрією комерційних сексуальних послуг, а не на поліпшення суспільної моралі і тому подібні цілі.

Цікаво, що країни, які використовують два діаметрально протилежні підходи по відношенню до індустрії комерційного сексу, вважаються зразковими історіями успіху. Наприклад, нещодавнє дослідження (Paul Bisschop, Stephen Kastoryano, Bas van der Klaauw) показало, що відокремлення спеціальних зон для вуличної проституції в Нідерландах на початку 1980-х сприяло зниженню злочинності.

Зокрема, «поява легальної зони для вуличної проституції призвело до зменшення числа зареєстрованих випадків сексуального насильства й згвалтувань на 30% -40% протягом перших двох років. Міста, які встановили легальні зони для вуличної проституції з системою ліцензування, також відзначили значне скорочення числа злочинів, пов'язаних з наркотиками, та посяганнями сексуального характеру. Подібний позитивний ефект відзначається також і в Швеції, країні, яка криміналізувала плату за секс з прийняттям Закону про заборону проституції (1999 г.). У той же час, пропозиція сексуальних послуг залишається абсолютно легальною. У зв'язку з істотним зниженням попиту на сексуальні послуги, кількість повій різко скоротилося. Крім того, в роботі Якобсона і Котсадама стверджується, що Швеція стала менш привабливою країною для торгівлі людьми.

ГРЕЦІЯ

Греція була однією з перших країн Європи, що легалізувала проституцію в 2002 році. Згідно законодавства заборонено відкривати борделі біля навчальних закладів, церков, на вулицях, що названі на честь святих. Працівниці секс-індустрії повинні проходити регулярний медичний огляд, сплачувати податки. Їм також забороняється бути одруженими. Деякі  обмеження стосуються й інших працівників. Так, наприклад, адміністратор борделя повинна бути старше 50 років, також регулярно проходити медичне обстеження.

Це все на папері. Насправді, індустрія, в якій задіяно десятки тисяч осіб, наскрізь криміналізована.  Тільки в Афінах працює більше 500 борделів, але легальні можна порахувати на пальцях.  Ритуал «закриття борделя владою» нагадує театральну виставу. Заклад закривають, а через дві-три доби він відкривається знову. Існують заклади, які «закривали» десятки разів.

Не зважаючи на кризу, індустрія проституції в Греції нарощує оберти. У прикладному дослідженні, підготовленому в 2014 році трьома організаціями: Департаментом кримінології Університету Пантеон, Національним центром соціальних досліджень (ΕΚΚΕ) і  Омбудсменом, було відзначено, що зростання проституції склало 1500%. Але через брак контролю з боку держави, сектор економіки , річний обіг  якого за оцінками складає  600 млн. євро не дає відповідних свому розміру надходжень  до бюджету.

Найгірше те, що разом із зростанням неконтрольованої проституції, зростає кількість хворих на СНІД, сифіліс та інші супутні захворювання. Греція все ще залишається  країною транзиту й призначення  жінок і дітей, що стали жертвами трафікінгу (торгівля людьми). В основному це жінки зі Східної Європи, Африки, Домініканської Республіки та Китаю. У 2013 році грецькою поліцією було зареєстровано 37 випадків торгівлі людьми, 24 з яких були пов'язані з сексуальною експлуатацією.

УКРАЇНА

На даний момент індивідуальна проституція в Україні не є кримінальним злочином. Проте, секс-працівники можуть бути оштрафовані за вимогу оплати сексуальних послуг. Незважаючи на такий напівлегальний статус, західна преса описує Київ як «місто вродливих жінок і процвітаючої секс-індустрії». Існує безліч путівників англійською мовою по секс-туризму в Україні. Але проституція часто пов'язана з вживанням наркотиків, торгівлею людьми, експлуатацією, в тому числі неповнолітніх жінок, високим  поширенням захворювань, що передаються статевим шляхом і ВІЛ-інфекції.

23.09.2015 народний депутат України Андрій Немирівський зареєстрував законопроект, який узаконює проституцію в Україні та розглядає повій в якості підприємців, які надають сексуальні послуги на платній основі. Відповідно до закону, такі послуги можуть надаватися як фізичними особами, так і організаціями (наприклад, борделями). Законопроект передбачає регулювання таких послуг і встановлює правові бар'єри (такі як обмеження за віком і медичні огляди).

З огляду на досвід європейських країн можна сказати, що легалізація проституції може призвести як до позитивних, так і до негативних наслідків стосовно захворювань, що передаються статевим шляхом, наркоманії, торгівлі людьми та корупції.  Одним з факторів, які безсумнівно слід брати до уваги, є погана робота міліції та інших правоохоронних органів, принаймні, в порівнянні з багатьма західними країнами, що може зробити законодавчу заборону проституції вкрай неефективною.

Можливим варіантом є проведення експериментів з легалізацією проституції в деяких районах країни і вивчення їх фактичних наслідків до прийняття рішення про легалізацію проституції на національному рівні. Ще одна цікава можливість - це передача права прийняття рішення про статус проституції від центрального уряду до муніципалітетів й місцевих співтовариств. Подібні прецеденти відомі в Західній Європі. Наприклад, в Нідерландах, де на початку 1980-х років були створені легальні зони для вуличної проституції в дев'яти містах з різними системами їх регулювання (Bisschop et al, 2 015).

Джерело: VoxUkraine, IEFIMERIDA